И Петуниц якай спокойнай, корхнесь, што правдась сонь боксонза и што сон и Москуву туй, а эсь тевонць тийсы.
Серафим дядяц и од Игошкинць ащесть правленияса и сёрмацть кодама-бди бумага.
— Сёрматтам! — кяжиста пшкяць Серафим дядяц, сонць здоровондай Иван Михайловичть мархта. — Синь эсь бумагаснон району кучезь, а минь минцень кучсаськ. Морафтка, Игошкин, цёбярьста-ли минь сёрмадоськ. Сон ломанць бокстонь, и теенза сяда няеви.
Мзярс Игошкинць морафтозя, да мзярс синь обсуждандазь, Васькась лиссь ульцяв и васьфтезя тоса Галкань Федькать, ся рябой цёранять мархта, кона аф кунара тюрсь рыжайть мархта сянкса, што ся дразясь: «Федькась-колхоз — пурхцень шалхка».
Федькась лама интереснайдя азонць Васькати. Сон азондозя, што аф кунара Загрёбин Семёнтть палс баняц, и Семёнць якась и божиндась, што сонь тяфта крвястезь. И што тя банять эзда толсь цють-цють изь ёта колхознай лапазти, коса улсь триерсь и ащесь ароптф сёра видьмя.
Ненгя сон азонць, што тяни колхозсь эряскафни ваныйхть поласта полас. И што мзярда изь кенерь Федькать аляц самода эсь рядозонза, то сон, Федькась, сонць тусь обхоц, а тоса полафтозя сонь мамац, конац сявозя чакормать и тусь ванма.
— Сембя Егорсь, — шумордазя Федькась. — Сон виноват, а миннь ювачнесамязь сембоннь. Сембя тинь, корхтайхть, мастерхтад ломаньс.
— А вдь сон инголя улсь, — пшкяць Васькась.
— Сон и аф инголя, а валда, кода герой улсь. Миннь алятьня тянис коданга толкс аф сявсазь — мезста тяфта сон. Сон тяфта няймос невзрачнай, а кда педи мезс-нябуть, сельмонза тяйнялгадыйхть, пиндолгодыйхть. Азсы-кода керсы. Кодама курок сон лятьфнень мархта шаркстась. Карматам, корхтай, марса лядьма, а озепнень, корхтай, карматам марса и видьма.
— Мес сон тяфтама осаль тев тийсь? — кизефтезя Васькась. — Или вов ломатьня корхтайхть, што кельгоманкса?
— Кельгоманкса свадьбат тиендийхть, а аф ярмакт салсихть, — кяжиясь Федькась. — Кда-ба сембя кельгомаекса ярмакт салселхть, эста мезя-ба улель? Аф, тя аф кельгоманкса, а аф содаса мезенькса... И мон аф содаса, и киегя аф содасы. А ули миннь
46