Йӧра

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
336717Йӧра1925Колегов Егор Васильевич

Пожӧгын (Кулӧмдін уезд) Госторгса агент Федот Шахов кыйӧма йӧра.

Селькор.


1. Пожӧгын.


— Мыйла нӧ талун Госторг лавкаыс игана?..

— Ог тӧд, Матрен тьӧтка... Тӧрыт игана нин вӧлі. Юсьӧма, буракӧ, агентыс, сійӧн и игана...


2. Туй вылын.


— Кытчӧ нин, тӧварыш Шахов, ветлін?

— Кутшӧм ме тэныд тӧварыш!.. Ме — агент, а тэ газетӧ гижысь — зырымбедь!..


3. Милиционер ордын.


— Ноко, Шахов ёрт, висьтав: кыдзи тэнад нимыд да вичыд?

— Федот Иванӧвич.

— Партийнӧй абу?

— Абу...

— Кӧнкӧ служитан он?

— Госторгын агентала...

— Сэсся висьтав меным со мый: тэ пӧ кыйӧмыд йӧра, сійӧ збыль али абу?

— Збыльнас эськӧ збыль да, ме ӧд, батюшкоӧй, ачым пикӧ вои...

— Кыдзи нӧ тэ пикас воин?

— Ме кая вӧлі вотчыны... То есть не вотчыны, а пес керавны... Туй бокӧ кежи, да йӧраыд гусьыс бырскӧбтіс, ме вылӧ кутіс воны — сёйны и кӧсйӧ... Аслад юрыд ӧд жаль... Сэк ме сэсся и лыйи.

— Пессӧ кералігӧн нӧ мыйла ружйӧсӧ новлӧдлан?

— Мало ли ӧд... Вермасны лёк йӧз паныдасьны... А тэ ачыд тӧдан — сӧветскӧй служитысь вылӧ мукӧдыс лӧгалӧны.

— Йӧрасӧ кыйны ӧд ӧні оз позь, кыйысьясӧс сӧвет власьт шуліс мыждыны, сы йылысь тэ тӧдан вӧлі али он?

— Как жӧ... Меным сы йылысь висьтавлісны гижсьӧдӧмӧн... Йӧраыс кӧ гусьыс эз бырскӧбты да ме вылӧ кӧ эз кут каттьысьны, ме эськӧ эг и лый...

— Сідзкӧ тэнад невӧляысь лои вины?

— Конечно.

— Сідзкӧ тэ лыйин да сэтчӧ вӧрас и колин?

— Эг... Гортӧ кыски... Семьялы нинӧм вӧлі сёйны, сійӧн яйсӧ и вайи, юрсӧ да ӧти лопатка вичкоӧ пукті... А чӧскыд вӧлӧма сылӧн яйыд!..

— Кучикыс нӧ кӧні?

— Вӧчӧдны сеті... Опять жӧ семья понда... Локтӧ тулыс, а кокӧ сюйны нинӧм.


4. Нар. Судын.


— Мыждана, кыдзи тэнад ним-овыд?

— Федот Иванӧвич Шахов.

— Партияын абу?

— Двадцатӧй годсянь нин ог состоит...

— Сэтчӧдз кутшӧм партияын вӧлін?

— Коммунистӧ гижсьылі...

— Мыйла нӧ эськӧ сэтысь киритчин?

— Дзик пустякиысь... Белӧйладорӧ пышйӧмысь вӧтлісны...

— Судӧ войдӧр сюрлін эн?

— Никак нет... Весиг свидетельӧ эг сюрлы, сӧмын ӧтчыд штрапуйтлісны.

— Мыйысь нӧ штрапуйтлісны?

— Из-за пустяков... Лавкаын вӧлі ӧбразъяс вузала да ӧти морт придеритчыліс...

— Йӧра кыйӧмысь тэ асьтӧ мыжаӧн лыддян он?

— Сё ей-богу, вокъяс, эз кӧ йӧраыс гусьыс бырскӧбты да ме вылӧ кӧ эз кут каттьысьны — ме эськӧ эг и лый. То енмыс (чӧвтӧ пернапас), ыджыд кристос батюшко тӧдас: ме кая вӧлі вотчыны... То есть не вотчыны, а пес керавны... Сэк йӧраыд и бырскӧбтіс да ме вылӧ нападитіс...


5. Мыжданшуӧм.


Именем Р. С. Ф. С. Р. Народный Суд 3 участка Усть-Куломского уезда, в составе: нар. судьи Опарина и нар. заседателей: Запретова и Безбожникова, рассмотрев уголовное дело по обвинению агента Госторга Федота Иванова Шахова по 99 ст. Уг. Код., нашел, что гр. Шахов, исключенный из Российской Коммунистической партии (большевиков) за переход на сторону белогвардейцев и оштрафованный за продажу в лавке Госторга икон, убил заповедного лося, чем и нарушил обязательное постановление Обисполкома, воспрещающее охоту на лосей во всякое время года.

Показаниями свидетелей селькора и гр. Видящего виновность Шахова вполне доказана; ссылки его на якобы сделанное со стороны лося нападение неосновательны, тем более, что гр. Шахов в своем показании говорит о выходе убитого им лося из берлоги, тогда как лось берлоги не строит. А потому Нар. суд приговорил: Агента Госторга Федота Ивановича Шахова по 99 ст. Уг. Код. подвергнуть к денежному штрафу в доход государства на сто (100) рублей, с конфискацией у него охотничьего ружья.

Подписи.

This work is in the public domain in Russia according to article 6 of Law No. 231-FZ of the Russian Federation of December 18, 2006; the Implementation Act for Book IV of the Civil Code of the Russian Federation:

  • its creator didn't fight or work for Soviet Union victory during the Great Patriotic War — so the 70-year protection term is applied;
  • and the creator died before January 1, 1954 (more than 70 years ago), and has been not posthumously rehabilitated since that date;
  • and this work was first published before January 1, 1954 (more than 70 years ago).

This work is in the public domain in the United States because it was published before January 1, 1929 (more than 95 years ago).


The author died in 1935, so this work is also in the public domain in other countries and areas where the copyright term is the author's life plus 88 years or less (if applicable), or the copyright term is 98 years or less since publication (if applicable).

Public domainPublic domainfalsefalse