Ичкиздень масторхня/11

From Wikisource
Jump to navigation Jump to search
Ичкиздень масторхня  (1933)  by Гайдар, Аркадий Петрович, edited by Кочетков А., translated by Аф содаф (аноним)
11-це главась
Арк. Гайдар. Ичкиздень масторхня. — ОГИЗ Молодая гвардия, Москва, 1933. — стр. 51—58

[ 51 ]

11.

Ненгя изь пачкодь раз’езть тейс, Алёшинаста сай Иван Михайловичсь и Васькась кульсть жалф и галдордома.

Кепцть лажбинть эзда, синь няезь, што сембя тупиксь заняф товарнай вагоннца и платформаса. Аф ичкизя сяда тола улсь ацаф целай куроня серай палаткада. Палсть толнят, молсь качам килангонь пидемать эзда, леборцть толнятынень вельксса катёлхня. Алашатьня мыйнясть. Лакасть рабочайхня, ёрясть шочкт, доскат, эщект и усксесть платформа ланкса повозкат, збруйхть и мяшокт.

Лакасть, лакасть работахнень ёткса, варчсезь алашатьнень, ванонць ваготнень потмос и палаткатьнень потмос и мянь ки-лангонь пидемать тейс яцекшнесь, Васькась тусь Петькать вешендема, штоба кизефнемс сонь, мзярда састь рабочайхня, кода улсь тевсь и мес тяфта Серёжкась шары палаткатьнень тейса канни кархчт толнянь уштомс, и кигава сонь аф ювачнесы и аф паньцазь.

Но ки ланга васець уторозонза Петькать мамац кяжиста пшкяць теенза «тя идолсь» тусь ненгя кунара ковбди и обедама куду изь сашенд.

[ 52 ]

Тя ненгя сяда дивандафтозя и кяжияфтозя Васькать.

«Мезя тяфта Петькать мархта тиендеви? — думандась сон. — Ётай рядня ков-бди юмась, тячи танга юмась. И кодама тя Петькась хитрай! Сятявня-сятявня, а сонць мезя-бди сятявняста тиенди».

Думондазь Петькать тевонзон колга и пяк аф шнасынь синь, Васькати апак учт прась тяфтама ён: а мес кда тя аф Серёжкась, а сонць Петькась, што-ба аф явмос кунцефкснон, сявозя да ёрдазя лия вец нерятанть и тяни тарксесыень салаваня калнятьнень?

[ 53 ]Тя думсь ненгя сяда пек кемокстась Васькать пряса, сяда меля, кда ляць сонь мялезонза, што ётай рядня Петькась васькафнесь теенза, кода-бта якась кардону тётанцти. А тоса сон ашель.

И тяни пцти верондазь эсь подозрениязонза, Васькась кемоста веши тиймос Петькати допрос и кда мезя шавмос сонь, штоба тяфта афоль тиендя.

Сон тусь куду, и ненгя кудингольста кулезя, кода аляц и мамац вишкста мезень-бди колга спорьвондасть.

Пели, кода-ба псить пачк теенза афоль сат мезенкса-нябуть, сон лоткась и кулхцонды.

— Да кода-на тяфта? — корхтась мамац. И сонь вайгяленц колга Васькась шархкоць, што сон мезса-бди кяжияфтф. — Хоть стряндамс кадольмязь. Модамарьдя кафта мерат озафнень, куярда колма пантть. А тяни, кода няеви сембя юмасть.

— Эх кодамат тон права, — кяжиякшнесь аляц. — Неужели кармайхть учсема? Учтам, пажалы, ну мярьгомс мзярда Катеринать куяронза кенерийхть. Тяса ваготнень аш ков шамнемс, а сон — куярхт. И мес тон, Катя — тяфтама чудноят? То сялондоть: и пянакуць будкаса осал и аш коса шаркстомс, и алня, а тяни ужаль теенза буткась. Да катк сонь тапасазь. Тостонга тов молеза.

«Мес куярхня юмасть? Кодама ваготт? Кия кармай буткать тапама?» Шаракацть ёнонза Васькать и, чаясь кати мезя аф цебярь, сувась куду.

И ся мезя сон кулсь, ненгя сяда пяк машфтозень ёнонзон, васень тевть коряс, заводонь тийма тевть коряс. Синнь буткаснон тапасазь. Участкать ланкс, конань ланкса сон ащи, тийхть запасной кит, постройканди усксемс груст. Ётама кить канцазь лия васц и тоса тиихть тейст од куд.

— Тон шархкотьк, Катерина, — няфнезя аляц, — рази тейнек тяфтама бутка тиймос? Тяни вдь аф ингольдень пинксь, штоба ваныйхненди тиймос кодама-бди пинень пизот. Тейнек тиихть валда, оцю куд. Тон кеняньчнелеть-ба, а тон... куярхня, куярхня!

Мамац салаваня шаркстась эздонза.

Кда-ба тя аноклакшневоль валомня, кда-ба тя праль лангознок аф вдрук, то сонцкя кеняндель кадомс ташта, пялес калада и тесна конурать. Но тяни эйфнезя сонь, што сембя тиендевсь и шашць кати-кода пяк вишкста. Эйфнезя ся, што тя тевсь аф [ 54 ]няйма, аф эряйшка кенордама пачк тиендевсь фкя тевсь омбоцеть меля. Эрясь раз’езць тихайста. Эрясь Алёшинась тихайста. И эзк кода-бта кодама-бди волна ичкизя сась и сей пачкоць, сатозя и раз’езть и Алёшинать. Калхос, завод, платина, од куд... Сембя тя тевсь смущандакшнезя и мянь эйфнезя эсь оцонза, необычайнозсонза клёк пяк эсь стремительнозсонза.

— А афкукс-ли, Григорий, што сяда цебярь ули? — кизефтезя сон, растроеннай и растеряннай. — Осал-ли, цебярь-ли, а эрямя минь да эрямя. А эзк осал ули?

— Пандя тейть, — корхтась уторозонза аляць. — Пандя ашкодмода, Катя... Визкс. Яжат, тонць аф содасак мезя. Рази сянкса миннь тяфта тиендеви, што-ба осал улель? Тон варжак лучи Васькать рожанц ланкс. Вона сон ащи шельмась, и кургоц токай пилезонза. Ёмбла ненгя, а и то шярхкоди, што сяда цебярь ули. Тяфта штоли, Васька? — Но Васькась мянь изь му мезя теенза отвецямс, и аньцек аф корхтазь шюкадезя прянц.

Лама од ёнда, од кизефкста улсть сонь аф спокойнай прясонза. Станяжа, кода и мамац сон дивандась сянди, кодама курок лиссть событиятьня. Но сонь исця эйфня тя куроксь, — сонь мялезонза, кда машинать стремительнай ходоц арды ичкиздень масторхненди.

Сон тусь сушилав и яцесь лямбя авцинань ор алу. Но сон изь уда.

Ичкизя кулевсь аф лоткси галдордомась доскань ёрямать эзда. Кыжнась маневровай машинась. Цингорцть фкя-фкяс токси буферхня, и кати-кода тревожнайста марявсь стрелочникть сигнальнай турамац. Лапазть сязф досканц пачк Васькась няйсь сускомня валда равжа-сенемя менель эзда и колма валда тараду тяштть.

Ваны нят марса комотни тяштнень ланкс, ляць Васькать мялезонза, кода аляць надиязь корхтась, што эряфсь ули цебярь. Сон ненгя сяда пяк ашкордась орть потмос, конезень сельмонзон и думондай: «А кодама сон ули цебярь?» И мес-бди ляць мялезонза плакаць, конаць улсь пондаф якстеря уженяса. Оцю смел якстерь армеець ащи столба вакса и, нежечнесы пяк цебярь винтовкать, оржаста ваны инголи. Фталонза пижя пакся, коса тюжалгачни туста сери розсь, коса панжийхть оцю апак [ 55 ]пирхть сатня, коса видевсть мази и пяк аф шавийхть убогай Алёшинать ланкс прасторнай и привольнай велет.

А сяда тола, паксять фтала, видя кели валда манить тарадонзон ала, гордайста касыхть сери могучай заводонь трубат. Пиндолды вальмятнень эзга няевсть калёсат, толхт машинат.

И везде ломатьня, бодрат, и весялат. Эрь ломанць заняф эсь тевсонза — и паксяса, и велеса, и машина тейса. Финцня работайхть омбонцня шумордазьни работаснон и ваймосийхть.

Кати кодама аф оцю цёраня, аф пяконя шави Припрыгин Павликть ланкс, но аньцек аф тяфтама вадентьф, кеподезя прянц, кельгозь ванонцы менелть, конань эзга валомня моли кувака стремительнай дирижабль.

Васькась вальда сельмочнесь сянди, што тя рахай цёранясь шавсь Припрыгин Павликть ланкс, а аф сонь, Васькать.

Но омбоця плакатт ужеса — пяк ичкизя, ся ширеса, ков кемоста ванць и ванондозя тя ичкиздень масторть якстерь армеецсь, — улсь тийф (рисовандаф) мезя-бди тяфтама, што вальда возбуждандакшнезя Васькать, мутна и аф шархкодеви тревогаса.

Тоса тиендевстть равжа келептьф жильфт. Тоса улсть тийфт кяжи, аф цебярь ломанень очертаният. И кода бта кия-бди ванць тоста пристальнай аф пара сельмоса и учсь, мзярда туй или шаркстай якстерь армеецссь.

И Васькась пяк кенянчнесь, што ёну спокойнай якстерь армеецсь ковонга изь тушонд, изь шарксня, а ванць тов, ков эрявсь. И сембонь няезень и сембонь шархкодезень.

Васькась прокс-ни матодовшнесь, мзярда кулезя, кода галдоргоць кенчскязь: кие-бди сувась синнь бутказост.

Минутта меля, юваць теенза мамац.

— Вася... Васька! Тон удат штоли?

— Аф мамай, аф удан.

— Тон изийть няй тячи Петькать?

— Няия аньцек шудава, а сяда меля изия няй. А мезенди сон тейть?

— Сяс мес, сашенць тяни мамац. Юмась ненгя абетта инголя, и тя пинкс сембя аш и аш.

Мзярда мамац тусь, Васькась пичедезевсь. Сон содазя, што Петькась аф пяк храбрай, што-ба якамс веть. И сянкса сон коданга исця шархкодь, ков молсь сонь непутнай ялгаць.

 

[ 56 ]Петькась сась позна. Сон сась картузфтома. Сельмонза сонь улсть якстерхть, авартьфт, но коськт-ни. Няевсь, што сон пяк сизесь, и сянкса кати кода ровнаста кулхцонць маманць сингоряманзон эзда, изь карма ярхцама и сялаваня яцесь адиялать алу.

Сон курок матодовсь, но удось аф спакойнаста: шаронц, ляксесь, и мезя-бди мормяцясь.

Сон мярьксь маманцти, што эрьгочнесь, и мамаць верондазя сонь. Сяконь-жа сон азозя Васькати, но Васькась аф прокс верондась, сяс мес «тяфтак», аф эрьгочнийхть.

Штоба эрьгодмос, эряви ков-ков мольмос или мезя-мезя вешендемс. А ков и месть сон якась, тяннь сон исця азонт или ашкоць мезя-бди аф цебярь, аф ладяф и Васькати эзк няевсь, што сон васькафни.

Но мзярда Васькась кармась кунцемонза васькафнемать эзда, то кода и валда изворотливай Петькась изь карма мянь прянь ареляма. Сон аньцек, пяк кемоста кармась сельмонзон чипоргофнема и шаркстась эздонза.

Шархкоць, што сембя сяка. Петькать эзда мезегя аф кулят. Васькась лоткась кизефнемонза, и ляць сембя-сяка подозрения, што Петькась — ялга кодама бди страннай, скрытнай и хитрай.

 

Ся пинкти геологическай палаткась валксь эсь васстонза, сяс мес штоба шаштомс сяда тов, Синяфка ляйть верховьяс.

Васькась и Петькась лезцт вещань кепсема кильтьф алашатьнень ланкс. И мзярда улсь сембя тийф, штоба тумосни, то Василь Иванычсь и омбоцесь — серись — лямбоста пращандасть цёранятьнень мархта, конатьнень мархта пяк лама якасть вирть пачк. Синь теест эрявсь самос меки раз’езду аньцек кизоть пес.

— А тинь, цёранят, — кизефтезя мекпяли Василь Иванычсь, — тинь так издя яка компазть вещендема?

— Сембя Петькаткса, — пшкяць Васькась. — То инголя сонць мярьксь: молхтям, молхтям... А мзярда мон согласындань, то сон нежець и аф моли. Весть тердия: изь моль. Омбоцеда изь моль. Стак и изь моль.

— Тон мес? — дивандась Василь Ивановичсь, конац ляди мялезонза, тяфтама псиста вешсь тумода вешендема.

[ 57 ]

Аф содави, мезя-ба отвецяль и кода лисель эвотьф и сятяв Петькась, но тяса юксовсь шуфтт эзда алашатнень ёткста алаша, тусь ардома кинять шири. Сембя ёрдасть пря сатомонза, сяс мес сон туль Алёшинав.

Кода нагайкаса матомода меля Петькась тусь мельганза кальхнень потмова, начка шайть эзга. Сон валондовсь, сязезя, шчам эленц и лиссь уторозонза, мянь пцти кинять тейсса кемоста кундась нокта вядьмозонза.

И мзярда салава сон вятезя упрямай алашать ляки лятф [ 58 ]меля Василь Ивановичть тейс, то сон сидеста тарксезя ваймонц, сельмонза сонь пиндолцть. И няевсь, што сон улсь аф пякни гордай и счаслиф, што теенза удалась няфтемс леэкс нят ичкизи туй цебярь ломатьненди.